Лаврик Павло

Павло народився у місті Старокостянтинів Хмельницької області. Закінчив 11 класів школи № 9. Потім вступив до Одеської державної академії будівництва та архітектури. Після здобуття освіти повернувся до рідного міста й влаштувався працювати у компанію Kernel — оператором лінії у виробництві харчової продукції у ТОВ «Старокостянтинівський ОЕЗ».

У вільний час любив займатися туризмом, рибалити, їздити на мотоциклі. Його захоплювали гори, лижі, вело, спілкування в компанії друзів. Він випромінював приязність та оптимізм. Брав участь у бігових марафонах.

Під час повномасштабного російського вторгнення Павла зарахували до в/ч А7182 водієм 2-го мінометного взводу мінометної частини.

«Павло один із перших влаштувався на підприємство, перший поїхав на стажування. Він був дійсно розумним, звертав увагу на деталі, і водночас був дуже толерантним. З величезною повагою ставився до всіх своїх колег. Його визначна заслуга у тому, що перша набрана група операторів була завжди найдружнішою у кращому розумінні цього слова», — коментує інженер-технолог Старокостянтинівського ОЕЗ Вікторія Басько.
У Павла був хист до піротехніки, він швидко розбирався у будь-яких механізмах. Побратими говорили: «Вам не страшно, у вас є Пашка».

Солдат Павло Лаврик загинув 14 травня 2023 року поблизу села Дорожнянка Пологівського району Запорізької області. Захисник потрапив під ворожий мінометний обстріл. Йому назавжди 29 років.
Поховали захисника у рідному місті.
Вдома на Ярослава чекали батько, матір, сестра та наречена, весілля з якою планувалося на осінь 2023 року…