Карук Ігор

Ігор працював інженером GPS моніторингу в Kernel.

«Ігор, брат мій, по життю вогонь. Він скрізь і всюди. Трудоголік у роботі. Упертий у спорті. Після 40-ка років почав бігати марафони. З юності: гори, скелі, веслування, туризм. Такі люди поспішають жити, ніби відчувають. Все робив сам, своїми руками: ремонти, машини, комп'ютери. І, звичайно, він був людина слова та дуже відповідальний!» — описує Ігоря його сестра.

24.02.22. Ігор пішов записуватися до територіальної оборони. Охочих виявилося більше, ніж потрібно. Тому не взяли. Пішов у військкомат, там не знайшли його ""справу"".
Тоді залишилось волонтерство. Була машина, тому почав возити-вивозити людей. 4 березня сказав сестрі з племінниками, колишній дружині та сину зібрати речі та повіз їх до кордону. Бо жили на околиці Києва з боку Ірпеня.

8 березня подзвонив його однокласник, та попросив вивезти його разом з дітьми з села поряд із Бородянкою, де з перших днів зайшли окупанти. Туди могли прорватись лише військові і лише зі зброєю. Але Ігор не зміг відмовити. Сів до машини сам та поїхав. Після того зв’язок обірвався.
Його знайшли зі зв'язаними ззаду руками та очима. І кулею... У канаві з водою біля села Забуяння.
Далеко від дороги наприкінці квітня. Йому назавжди 47 років.